Довідник користувача європейської кредитно-трансферної системи (ЄКТС)

Видання є базовим при розробці подальших рекомендацій про особливості ЄКТС в українських університетах. Воно є необхідним керівникам вищих навчальних закладів, професорсько-викладацькому складу, координаторам ЄКТС в університетах, студентам, роботодавцям та іншим зацікавленим сторонам.

Зміст 

Передмова

Вступ

1. ЕКТС і Європейський простір вищої освіти (Болонський процес)

2. Ключові особливості ЕКТС

3. Роз'яснення ключових особливостей ЕКТС
3.1. ЕКТС як орієнтована на студента система кредитів
3.2. ЕКТС і результати навчання
3.3. ЕКТС, рівні та дескриптори рівнів
3.4. ЕКТС та навчальна навантаження

4. Впровадження ЕКТС у вищих навчальних закладах
4.1. Призначення кредитів ЕКТС
4.2. Присвоєння кредитів ЕКТС
4.3. Накопичення кредитів ЕКТС і прогресія
4.4. Трансфер кредитів ЕКТС
4.5. ЕКТС і навчання протягом життя

5. Забезпечення якості та ЕКТС

6. Ключові документи ЕКТС
6.1. Каталог курсу
6.2. Аплікаційна форма студента
6.3. Угода про навчання
6.4. Академічна довідка (виписка)

7. Додаткові джерела
7.1. Кредитні системи і системи кваліфікацій
7.2. Розробка навчального плану
7.3. Результати навчання
7.4. Національні публікації

8. Глосарій
Додаток 1. Перспективи та переваги використання EKTC що навчаються
Додаток 2. Рекомендації навчальним закладам про визнання періодів навчання за кордоном в рамках двосторонніх угод
Додаток 3. Таблиця оцінок ЕКТС
Додаток 4. Ключові документи
Додаток 5. Огляд національних регулятивних положень про кількість навчальних годин протягом академічного року

Передмова

Розвиток вищої освіти сучасної Європи значною мірою зумовлено Болонським процесом. Його мета і результат - створення до 2010 року Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) та його подальше вдосконалення протягом десятиліття - до 2020 року.

Україна приєдналася до Болонського процесу в травні 2005 року. Цим вона прийняла на себе зобов'язання, що визначають напрямок і контури реформи вищої освіти. Важливо зауважити, що скептицизм, заперечення, неприйняття ідеї євроінтеграції освіти, які сьогодні існують в суспільній свідомості, свідчать, перш за все, про незнання або спотвореному розумінні положень Болонського процесу. Ілюзія абсолютної самодостатності, можливо, якийсь період може служити ресурсом для виживання університетської освіти України. Однак в умовах інтеграції вищої освіти в ЄПВО він швидко вичерпується. Самоізоляція від процесів, які розвиваються в ЄПВО, гальмує розвиток будь-якого вищого навчального закладу. Для власного блага українській освіті необхідно вбудовуватися в ЄПВО, зберігаючи при цьому національну ідентичність. Як підкреслюється у багатьох ключових документах Болонського процесу, трансформація вищої освіти не вимагає його уніфікації.

Завдяки реформам, які проведені в країнах-учасницях Болонського процесу, в ЄПВО досягнуті велика сумісність і порівнянність кваліфікацій (ступенів) на національному та міжнародному рівнях. Викликом для вищих навчальних закладів є розробка профілів і змісту кваліфікацій з використанням основних, загальноприйнятих в ЄПВО, інструментів: Європейської кредитно-трансферної системи (ЕКТС), Додатку до диплома європейського зразка, Національної рамки кваліфікацій.

На сучасному етапі розвитку ЄПВО всі країни-учасниці Болонського процесу законодавчо затвердили впровадження ЕКТС. До 2009 року вона у повному обсязі використовувалася в більш ніж 1200 університетах Європи.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.10.2009 р. № 943 "Про запровадження до вищих навчальних закладів України Європейської кредитно-трансферної системи", необхідно "запровадити, починаючи з 2009/2010 навчального року у вищих навчальних закладах України Європейську кредитно -трансферну систему та її ключові документи ("Аплікаційну форму студента", "Угода про навчання", "Угода про практичну підготовку та зобов'язання про якість", "Академічну довідку", "Додаток до диплома європейського зразка") відповідно до вимог Довідника користувача Європейської кредитно-трансферної системи (ЕКТС), затвердженого Європейською комісією 6 лютого 2009 ".

Для організації і реалізації ЕКТС в кожному університеті повинна бути створена команда координаторів ЕКТС, що складається з координатора ЕКТС на рівні вищого навчального закладу та координаторів ЕКТС на рівні інституту / факультету / департаменту / кафедри. Вони є основними учасниками, що відповідають за впровадження ЕКТС у вищому навчальному закладі.

Координатор ЕКТС на рівні університету забезпечує підтримку на всіх рівнях управління впровадження принципів і механізмів ЕКТС; здійснює загальний нагляд за їх адекватним використанням; разом з координаторами на рівні факультетів розділяє відповідальність за узгодженість підготовки, опублікування та розповсюдження інформаційних пакетів; контролює правильність і єдиний підхід до перезарахування кредитів ЕКТС на всіх факультетах; здійснює підготовку вищого навчального закладу до отримання Європейського "Знака ЕКТС".

Координатор ЕКТС на рівень факультету / департаменту виступає контактною особою між викладачами та студентами факультету і займається академічними та практичними аспектами реалізації ЕКТС; забезпечує можливість доступу до інформаційних пакетів партнерських університетів для студентів, які потенційно можуть брати участь у програмах обміну; допомагає студентам правильно заповнювати ключові документи ( "Аплікаційну форму студента", "Угода про навчання", "Угода про практичну підготовку") і розуміти вимоги до процедур перезарахування кредитів ЕКТС; забезпечує якісну підготовку "Академічної довідки (виписки)"; бере участь у роботі навчально-методичної комісії факультету, яка приймає рішення про розподіл кредитів між навчальними дисциплінами.

ЕКТС-консультант (радник) працює на рівні держави і є членом національної команди промоутерів Болонського процесу. Консультантом ЕКТС може бути представник системи вищої освіти, що має власний практичний досвід у певній галузі освіти, здатний надати професійну практичну підтримку викладачам у додатку до відповідних вказівок з боку Міністерств, національних агентств, конференцій ректорів і т.д. Він надає рекомендації університетам і іншим вищим навчальним закладам країни щодо використання ЕКТС і Додатки до диплома європейського зразка; підготовки вищого навчального закладу до присвоєння Європейського "Знака ЕКТС"; використання ЕКТС для акумулювання (накопичення) кредитів у системі навчання протягом життя; здійснює наглядові візити в українські та зарубіжні університети.

Впровадження системи кредитів ЕКТС забезпечує прозорість програм навчання, полегшує визнання дипломів і кваліфікацій. При використанні ЕКТС в цілому європейське вища освіта стає більш відкритим, зрозумілим і привабливим для студентів різних країн світу.

Вивчення досвіду 45 європейських країн-учасниць Болонського процесу дозволяє адекватно і прагматично підходити до впровадження інноваційної ЕКТС у вищих навчальних закладах України. Ефективне застосування ЕКТС в організації навчального процесу в університетах сприяє забезпеченню якості вищої освіти, дозволяє прозоро, відкрито і справедливо визнавати кваліфікації вищої освіти випускників українських університетів у ЄПВО та інших регіонах світу, формувати накопичувальну систему кредитів при реалізації навчання протягом життя.

Пропоноване видання допомагає у реалізації зазначеного вище наказу Міністерства освіти і науки України і є базовим при розробці багатьох наступних рекомендацій про особливості використання ЕКТС в українських університетах. Воно необхідне керівникам вищих навчальних закладів, професорсько-викладацькому складу, координаторам ЕКТС в університетах, студентам, працедавцям і іншим зацікавленим особам.