Субота, 04.05.2024, 08:46
Вітаю Вас Гість | RSS

Європейський Diploma Supplement та український додаток до диплому

Diploma Supplement - загальноєвропейські додатки до диплома - інструмент академічного і професійного визнання освітніх кваліфікацій на міжнародному рівні.
Відомо, що, відповідно до Наказу МОН України № 943 від 16.10.2009 р. і Постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 02.03.2010 р.,
вже в поточному навчальному році випускникам українських ВНЗ повинні видаватися додатку до диплома європейського зразка «Diploma Supplement ». 

У цьому зв'язку необхідно відзначити, що, незважаючи на відносно тривалий період підготовки нашої країни до належного впровадження інструментів ЕКТС і «Europass», ці загальні категорії, а також елементи їх складові, в Україні до цих пір є далеко не в повній мірі зрозумілими, а відповідні європейські механізми та стандарти - доступними для ефективного впровадження у вітчизняну освітню середу. Попередні роки наша науково-академічна громадськість, на жаль, більше теоретизували і полемізувати на тему «європейської інтеграції вітчизняної освіти», ніж виробляла конкретні практичні кроки з реалізації взятих на себе Україною міжнародних зобов'язань в області такої інтеграції. З іншого боку, проблемні питання ЕКТС, «Europass» і сукупного «Болонського процесу» справді становлять настільки серйозну складність, що їх не представляється можливим в умовах сучасної України вирішити швидко і з використанням яких-небудь спрощених методик.

Diploma Supplement є одним з ключових документів «Europass» - узгодженої системи функціонування служби пошуку роботи і місця навчання в європейських країнах (електронна версія цієї служби: сайт http://europass.cedefop.europa.eu
), а також єдиного формату супроводжуючих цей процес документів. «Europass» заснований та діє відповідно до рішення Ради Європи 2241/2004/ЕС. За допомогою інструментів «Europass» на міжнародному рівні забезпечувати прозорість і одноманітність в усьому, що стосується дипломів, сертифікатів і атестатів, а отримані в інших країнах навички та кваліфікації стають зрозумілі для роботодавця в будь-якій європейській країні. «Europass» складається з п'яти документів: детальне резюме (Curriculum Vitae); «мовне паспорт» («Language Passport»), що відображає ступінь володіння здобувача іноземними мовами; «Europass Diploma Supplement» (в якому вказується і описується отримана освіта); «Europass Mobility »(де системно вказується досвід міжнародної роботи та навчання);« Europass Certificate Supplement »(запис про покликання і професійної компетенції). 

Відповідно з поясненням Карло Скатолі - Завідувача сектором кваліфікацій Генерального директорату Європейської комісії з питань освіти і культури, з огляду на ту обставину, що Україна не є членом ЄС й ЄЕП, а, отже, і повноправним учасником програми «Europass», для неї саме DS є ключовим міжнародним документом забезпечення мобільності українських громадян, академічного і професійного визнання їх утворення.

Diploma Supplement в освітній системі України, враховуючи національну специфіку реалізації положень Болонського процесу і неоднозначний досвід у цій сфері інших пострадянських держав, гіпотетично може з'явитися в двох можливих варіантах:
1. Власне Diploma Supplement (DS) - оформлений на бланку суворої звітності європейський освітній документ, що видається ВНЗ країн, що приєдналися до Болонського процесу, виготовлений на спеціально акредитованих друкарнях Європи, який має структуру, зміст і обов'язкові елементи захисту, розроблені та затверджені UNESCO - CEPES, Радою Європи (COUNCIL OF EUROPE) та Європейською Комісією (EUROPEAN COMMISION). Особливість DS полягає також у його загальноєвропейської реєстрації, технологічно здійснюваної засобами поточного проставлення акредитованими європейськими друкарнями на бланках DS відповідних порядкових номерів.
2. Додаток до диплома про вищу професійну освіту, сумісний із загальноєвропейським додатком до диплома (відповідне йому по змістовним стандартам) про вищу освіту (Diploma Supplement), яке може відносно довільно виготовлятися і видаватися окремими ВУЗами. Такий варіант документа не буде справжнім DS, але може бути (при грамотному заповненні) зіставимо з ним по змістовним критеріям, що, в будь-якому випадку, зробить диплом вітчизняного випускника кілька зрозуміліше для зарубіжних роботодавців. Разом з тим, суто юридично, такий документ не буде повною мірою бути міжнародним інструментом академічного і професійного визнання освітньої кваліфікації й не зможе до кінця захистити володаря українського диплома від невизнання освіти за кордоном, з огляду на неповного відповідності такого документа його встановленим і традиційно відомому в Європі вихідного аналогу.

Також необхідно особливо підкреслити, що саме формулювання, використана в згадуваних Наказі МОНУ України № 943 від 16.10.2009 р. і Постанові Кабінету Міністрів України № 265 від 02.03.2010 р., а саме - «... додаток до диплома про вищу освіту європейського зразка (Diploma Supplement) », по суті, не є тотожною поняттю« загальноєвропейське додаток до диплома про вищу освіту - Diploma Supplement ». Тобто, фактично, в нашому правовому полі регламентовано впровадження не того документа, який в Європі розуміється як «Diploma Supplement».

Важливо, що, згідно з міжнародними правилами, проблема випуску окремими ВНЗ Diploma Supplement не може входити в обсяг компетенції будь-якого органу державного управління (у нашому випадку - МОНУ), тому що DS є не українським національним (державним) документом про освіту, а міжнародним (європейських) освітнім документом, стандартизованим органами управління Європейського Союзу та Міжнародної організації UNESCO. Тобто, за міжнародними правилами, право на випуск і у встановленій формі та видачу DS належить навчальним закладам, а не органам державної влади.
МОНУ, наприклад, може лише сформулювати загальні правила, рекомендації та стандарти (національну політику) з оформлення та видачі DS власникам дипломів про вищу освіту українських ВНЗ, але право на прийняття остаточних рішень у цій сфері належить саме навчальним закладам.
У Європі проблеми зазначеного роду методично вирішуються досить просто - через реальну автономію ВУЗів. ВНЗ мають право самостійно вирішувати питання легального придбання DS, його заповнення і видачі випускникам. Так само, як вищі навчальні заклади самі відповідають за свою відповідність до вимог Болонського процесу, оптимальне впровадження інструментів ЕКТС, тому що, в остаточному підсумку, зазначена тема - це питання статусу навчального закладу в умовах конкуренції на національному та міжнародному ринках освіти, його виживання, і, як результат , - питання якості освіти.

При цьому необхідно мати на увазі, що, крім загальноєвропейської реєстрації та обов'язкових вимог до систем захисту та утримання DS, в цьому документі європейського стандарту використовуються спеціальні знаки статусної ідентифікації, іменовані «DS-лейбл» (офіційний знак DS, принципово доступний тільки для тих ВНЗ , які правильно впровадили інструменти ЕКТС у своїй навчальній програмі; повноваження на розміщення європейського знака DS на своїх освітніх документах отримують ВНЗ, які подали відповідну заяву в Європейську Комісію, яка, керуючись думкою незалежних експертів, може привласнювати право використання «DS-лейбл» і відкликати його ; списки офіційних власників прав на використання «DS-лейбл» публікуються) і «ЕКТС - лейбл» (офіційний знак, що надається навчальним закладам, що відповідає всім вимогам, що пред'являються в сфері впровадження і реалізації механізмів ЕКТС, а також мають загальнодоступні для міжнародного співтовариства електронні Інформаційні пакети та Академічний каталог; право на використання надається Європейською Комісією на підставі висновку незалежних експертів; перелік власників прав на використання «ЕКТС - лейбл» оприлюднюється, а відповідні суб'єкти також отримують можливість використовувати цей знак у своїх офіційних логотипах). У зв'язку з цим, значимо, що формальне найменування «Diploma Supplement», не підкріплене «DS-лейбл», виступає як загальне позначення виду документа - «додаток до диплома» (ім'я загальне), а «Diploma Supplement», підкріплене фіксацією в ньому « DS-лейбл », зводить найменування такого документа в ранг імені власного -« Загальноєвропейська додаток до диплома ».

Заслуговує на увагу і проблема формально-іміджевого характеру, пов'язана з тим, що DS - це документ, орієнтований, перш за все, на сприйняття, а також академічне і професійне визнання освітньої кваліфікації за кордоном. Однак європейці реально готові сприймати тільки істинно європейський DS, відомий у них, а не документ будь-якого іншого виду. При цьому значуще й те, що DS не можна взяти і просто скопіювати і починати тиражувати - виникнуть не тільки юридичні проблеми компетенції, реєстрації, акредитації і т.д., але й ознаки правопорушенням у сфері авторського права, що поширюється на дизайн, європейські символи (логотипи ) і навіть найменування документів.
Нарешті, слід додати, що DS, як бланк (а в оформленому вигляді - документ) суворої звітності, підлеглий європейським вимогам видання, якості та змісту, повинен відповідати усім встановленим в Європі критеріям захисту від підробок. У рамках Європейського Союзу обов'язкові для виконання вимоги до документів суворої звітності (забезпечують їх справжність та, як наслідок, - легітимність) встановлені Європейським Комітетом по стандартизації в системі управління режимами безпеки при виробництві захищеної поліграфічної продукції, відповідно до рішення якого всі документи суворої звітності, потребують міжнародного визнання в рамках Євросоюзу, повинні відповідати стандарту CWA 14641 та відповідати найвищому рівню безпеки (High Security Management System for Secure Printing). Крім того, для отримання права на випуск захищеної друкованої продукції, в тому числі - документів суворої звітності, відповідна поліграфічна компанія (друкарня) повинна відповідати і вимогам, затвердженим Міжнародною федерацією друкарської справи та суміжних галузей промисловості «Intergraf», аудит для якої проводиться голландською компанією «VPGI».

Відомо, що, наприклад, в Україні для того, щоб випускати бланки документів суворої звітності з елементами захисту, відповідне поліграфічне підприємство повинно перебувати у державній власності і мати ліцензію Міністерства фінансів. Однак, наприклад, для випуску DS українським виробником, останній повинен відповідати наступним критеріям:
1) мати акредитацію при Європейській комісії;
2) мати акредитацію за міжнародними стандартами CWA 14641 і «Intergraf»;
3) вести узгоджений європейський реєстр номерів випускаються бланків DS;
4) мати підтвердження на використання легітимність замовником дизайну бланка DS;
5) мати підтвердження на легітимність використання замовником, як мінімум, «DS-лейбла» (офіційного знака DS) і «ЕКТС - лейбл» (за наявності).

Ще одна обставина, яку необхідно брати до увагу, щодо проблеми DS: ВУЗу, що має офіційне право на випуск та видачу загальноєвропейського додатку до диплома (власник прав на використання «DS-лейбла» та «ЕКТС - лейбла»), в Європі також забезпечується спеціальною програмою, призначеної для заповнення цього документа і роздруківки.
На закінчення доцільно відзначити, що в Європі, звичайно, проблема впровадження і видачі DS окремими ВНЗ не є настільки складною і болючою, як це характерно для України (настільки ж проблематична ситуація в цій сфері і в Росії, і в інших республіках колишнього СРСР). Дана обставина пов'язана з тим, що Болонський процес, спочатку, був орієнтований на країни Європейського Спілки і, по суті, передбачав механізми інтеграції національних освітніх систем, забезпечення мобільності педагогів і студентів, академічного та професійного визнання освітніх кваліфікацій в межах ЄС. Однак поступово Болонський процес вийшов за межі кордонів ЄС, і зараз також об'єднує і що не є членами ЄС держави Східної Європи, а також найбільш розвинені держави і Америки Азії. Саме тому, будучи членом Болонського процесу, Україна, наприклад, не є повноправним учасником системи «Europass». І тому не може повною мірою адекватно впровадити в свою освітню практику те, що є підсумковим результатом формальної констатації участі держави і його навчальних закладів в освітній євроінтеграції - «Diploma Supplement» та інші документи «Europass». Для того, щоб усунути ці проблеми або Україна повинна стати членом ЄС, або ЄС повинен удосконалити встановлені правил участі різних держав світу у Болонському процесі. Разом з тим, на даний момент нашій державі необхідно знайти найбільш безболісну форму реалізації своїх міжнародних зобов'язань в рамках Болонського процесу, що поєднує в собі відповідність нормативним вимогам, подолання недоліків встановлених правил євроінтеграції в сфері освіти і видачі легітимних освітніх документів, що претендують на міжнародне визнання.

«Загальноєвропейський додаток до диплома про вищу освіту, що супроводжується Спілкою, як експертною організацією» 

Проект Наказ Міністерства освіти і науки України "Про затвердження Порядку замовлення, видачі та обліку Додатка до диплома про вищу освіту європейського зразка та його опису"

Пошук
Генеральні партнери
Форма входу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2024
Конструктор сайтів - uCoz